«Бог» та «Абсолютна Істина» — поняття різного об’єму. Ціллю «Шрімад-Бгаґаватам» є пояснити природу Абсолютної Істини. Поняття «Бог» вказує на володаря, тимчасом як поняття «Абсолютна Істина» — на відначальне джерело всіх енерґій, summum bonum.
Щодо особистісности Бога як володаря розбіжних думок бути не може: зрозуміло, що володар має бути особою. Щоправда, сучасна влада, особливо уряд демократичний, є певною мірою знеособлена, але у кінцевім підсумку голова виконавчої влади є таки особа, і безособистісний аспект уряду підпорядкований особистісному.
Тож, безсумнівно, щоразу, коли йдеться за владу над іншими, мусимо визнавати, що тому, хто посідає її, властиві риси особистости. В управлінському апараті є багато посад, і на кожну є свій окремий начальник, а отже, слушно припустити, що і в матеріальному світі є багато менших богів.
«Бгаґавад-ґіта» свідчить, що кожен володар, який посідає певний різновид надприродної могутности, є вібгутімат саттва, тобто володар, уповноважений від Господа. Є багато вібгутімат саттв, володарів та богів, кожен з яких володіє притаманною його становищу силою, але Абсолютна Істина одна, другої немає.
«Шрімад-Бгаґаватам» визначає Абсолютну Істину, summum bonum, словами парам сат’ям.